Ніж українські банки порадують вкладників восени

У розпал літа гроші українців почали витікати з банківських рахунків. За оперативними даними НБУ, обсяг депозитів фізосіб в банках зменшився в липні на 3,6 млрд гривень або на 0,8% (до 431,5 млрд гривень – на 1 серпня). Для порівняння: за червень депозитний портфель громадян зріс на 5,8 млрд грн.

Заощадження українців в гривні і валюті танули майже рівномірно, але з різних причин. Гривневі вклади зменшилися в липні на 2,1 млрд грн, валютні — на 1,5 млрд грн. Але якщо гривню населення дійсно забирало з банків, то «мінус» по валютним вкладам пояснюється, по чому, перерахунком курсу через зміцнення національної валюти. У доларовому еквіваленті обсяг таких депозитів залишився незмінним – $8,37 млрд, інформує еizvestia.com.

В цілому за підсумками 7 місяців банки все ще залишаються в плюсі: приріст депозитів громадян з початку року становив 0,4 або 1,9 млрд грн. Однак є ризик, що відтік посилиться надалі.

Є два логічних пояснення втечі гривні з банків. По-перше, це розпал сезону поїздок і відпусток. По-друге – занадто низькі ставки за вкладами, які вже не перекриває інфляцію. Українцям стає не до накопичень, вони активно витрачають заощадження.

За даними Держстату, річна інфляція за підсумками липня зросла до 15,9%. Між тим, згідно з дослідженням «Мінфіну», середні ставки за гривневими вкладами на 12 місяців в 30 найбільших банках впали до кінця липня до 13,71%. Нагадаємо, що це не остаточна ставка — з доходів по депозитах ще потрібно сплатити 18% податку і 1,5% військового збору.

Розкид максимальних ставок за річними депозитами у національній валюті в різних банках майже досягає 13%: від 5,7% річних в Укрсиббанку до 18,5% річних у банку Форвард.

«Депозитні ставки в гривні в цілому по ринку продовжують трохи знижуватися. Це пов’язано з великим обсягом вільної гривневої ліквідності і відсутністю активного кредитування. Ці ж причини сприяють подальшого зменшення депозитних ставок в іноземній валюті», — констатує директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

До того ж, правила гри на депозитному ринку зараз диктують держбанки, у яких сконцентровано понад 60% вкладів населення. Вони навперебій зменшують прибутковість за вкладами громадян, і інші наслідують їх приклад. «Процентна політика держбанків істотно вплинула на зниження ставок за гривневими вкладами», — відзначає директор департаменту розвитку роздрібного бізнесу Креді Агріколь Банку Тетяна Шаповал.

Інфляція — не привід для відтоку?

Самі банкіри переконані, що боятися їм нічого. Мовляв, зменшення прибутковості за вкладами навіть при зростаючих споживчих цінах клієнтів не розполохає. «Ми не боїмося зниження активності вкладників. Банк системно знижує ставки по депозитах з минулого року. В цьому році робили це тричі. При цьому третій рік поспіль Ощадбанк демонструє найвищий серед банків України приріст строкових коштів фізичних осіб. За перше півріччя 2017 року наш портфель строкових депозитів населення збільшився на 5,6 млрд. грн», — заявили «Мінфіну» в Ощадбанку.

Зрозуміло, що державний банк, у якому уряд поки що гарантує 100% вкладів, може особливо не хвилюватися про привабливість умов за депозитами.

Але й інші банки не надто переймаються. «У банках знаходиться значна частка коштів фізичних осіб до запитання. В основному, це кошти на платіжних картах. За ним, як правило, банки нічого не платять або пропонують дуже низьку ставку. Якщо б населення орієнтувалося на інфляцію, то ці гроші були б першими «на вихід» — клієнти їх і знімали і витрачали. Однак цього не відбувається. Навпаки, ми спостерігаємо зростання залишків по карткових рахунках», — запевняє Тетяна Шаповал з Креді Агріколь Банку.

Можливо, банкіри не так уже неправі. Українці вже не вперше холоднокровно спостерігають, як їхні кошти з’їдає інфляція. У 2007 році, наприклад, середньомісячна ставка за депозитами у гривні становила близько 12-14% річних, а зростання споживчих цін за підсумками року досяг 16,6%. Між тим, за рік депозити фізосіб зросли на 57,5 млрд грн, або більш ніж на 50%.

Гідної заміни депозитами зараз немає. А тримати гроші «під подушкою» громадянам не вигідно. Єдиний альтернативний варіант — просто «проїдати» накопичення. «Якщо люди віддадуть перевагу більш активно спрямовувати кошти на покупки, ми нічого поганого в цьому не бачимо. Більш активне споживання завжди має позитивний ефект на економіку. Хоча люди, які відкладають кошти, навряд чи так різко змінять свої звички і поспішать їх витрачати», — вважає начальник сектору розвитку роздрібного бізнесу АТ «ОТП Банк» Юрій Пономаренко.

Ймовірно, фінансисти роблять ставку і на те, що з початком осені долар знову почне дорожчати. І люди понесуть гривню в банки, щоб хоч якось нівелювати знецінення нацвалюти.

«Інфляція — не ключовий показник, який впливає на прийняття клієнтами рішення про розміщення коштів на депозиті. Куди більш вагомим фактором є курс. І, наприклад, якщо кошти зберігати «під матрацом», то інфляція їх «з’їсть» набагато швидше», — говорить Юрій Пономаренко.

Рада «Мінфіну»: прибутковість по внесках у всіх валютах знижується з початку року. Відповідно, падають і заробітки вкладників. Але варіанти отримати більш вигідну ставку, все ж є. Розмістивши депозит у банкечерез наш сайт, вкладники можуть отримати додатково до 1,5% річних до базової ставки. Детальні умови — в розділі «Бонус до депозитів».
Буде ще дешевше

«До кінця року банки будуть поступово знижувати відсоткові ставки за депозитами. Беручи до уваги прогнози інфляції до кінця поточного року, можна очікувати зниження процентних ставок гривневих ще на 1,5-2,5% річних», — обіцяють в Ощаді.

Банки все ще воліють брати в розрахунок офіційний прогноз зростання цін від НБУ — 9,1% за підсумками 2017 року. Хоча вже зараз очевидно, що він не буде виконаний.

«Тенденція зниження процентних ставок у серпні-вересні, найімовірніше, продовжиться. Однак це буде незначне зменшення прибутковості окремими учасниками ринку, а не масове зниження ставок на ринку. Рівень прибутковості річних депозитів у гривні прогнозуємо на рівні 10-15% залежно від банку», — Юрій Пономаренко.

Але і перегинати палицю фінансисти теж не збираються. «Населення звикло заробляти на вкладах, тому критичне зниження ставок може призвести до того, що вкладники банків перестануть бачити сенс у розміщенні коштів», — зазначає начальник відділу ощадних продуктів і РКО департаменту роздрібного бізнесу VTB Bank (Україна) Оксана Негинская.

В кінці року, коли ділова активність підвищиться, і підприємства активніше почнуть подавати заявки на кредити, банкіри можуть розщедритися. Але дорожчати будуть не всі вклади. «В цей період можна чекати невеликого зростання ставок за короткостроковими депозитами в гривні на 3-6 місяців – не більше ніж на 1-2%», — вважає Тетяна Шаповал.

«Можливий точковий запуск акційних пропозицій. Слід очікувати цікавих умов за депозитами, перш за все, в гривні, оскільки в валюті у більшості банків потреби немає. Кращі пропозиції зроблять ті банки, які активно кредитують фізичних осіб», — обіцяє заступник голови правління Forward Bank Костянтин Кошеленко.

Втім, є і ще одна категорія фінустанов, яка може роздувати ціни на ресурси. «Картинку можуть «зіпсувати» банки, у яких будуть наступати терміни виплат за зобов’язаннями, а власної ліквідності їм не буде вистачати. Їм доведеться терміново шукати ресурс для виплат, а зробити це можливо тільки залучаючи нових вкладників високою (вище ринкової) процентною ставкою», — розповідає Оксана Негинская. По суті, мова йде про побудову «пірамід», коли банк виплачує одним вкладникам за рахунок грошей, отриманих від нових клієнтів. Так що до їх щедрим жестам краще ставитися дуже обережно.

З кредитами — без змін

Цікаво, що навіть при тотальному зниження депозитних ставок, банкіри не мають наміру позичати гроші дешевше. «Не варто очікувати істотного зниження ставок за кредитами населенню. У даний момент роздрібний кредитний бізнес – це важливе джерело заробітку банків на тлі зниження спредів в корпоративному бізнесі», — говорить Тетяна Шаповал.

Банкіри готові радувати позичальників лише дрібними подарунками.

«Банки утримуються від масового зниження кредитних ставок, але формують пропозиції з кеш-беком, грейс-періодом і бескомиссионными платежами, які, в цілому, знижують прибутковість за кредитним картками», — пояснює Костянтин Кошеленко з Forward Bank.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *